Мета форуму – поглибити ділові відносини між компаніями України та Японії та обговорити можливості співпраці між державними і приватними секторами задля стійкої економічної відбудови України. Захід спрямований на зміцнення зв'язків між обома країнами насамперед у сферах енергетики та інфраструктури, розвитку виробничих і промислових парків, агропереробки, а також покращення умов для бізнесу в умовах війни. У форумі взяли участь представники урядів, провідних профільних організацій та бізнесів обох країн. Ініціатори події — Міністерство економіки, торгівлі та промисловості Японії у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та за підтримки Японської організації зовнішньої торгівлі (JETRO).
Володимир Жуков долучився до панелі «Бізнес-середовище та стійкість України». Також у дискусії взяли участь міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, керівники JETRO Kyiv, Fujikura Automotive Ukraine, Nippon Export and Investment Insurance та Ощадбанку.
Крім того, 6 серпня на EXPO 2025 в Осаці пройшов Національний день України, проведення якого зокрема підтримала Група Метінвест, що ініціювала бізнес-захід After the Line. Він був присвячений формуванню економічного майбутнього України. Представники України та країн Північної Європи обговорили відновлення критично важливої інфраструктури, підвищення енергетичної безпеки, а також зосередилися на інвестиційних можливостях України.
Директор з маркетингу Метінвесту доєднався до панелі «Відбудова України – інвестиції, інфраструктура та промисловість». Також у дискусії взяли участь генеральна комісарка Фінляндії Ніта Пілкама ,Олексій Соболєв та представниця Ощадбанку.
Володимир Жуков розповів, що після втрати підприємств у Маріуполі Метінвест продовжує працювати, але з меншими обсягами виробництва. Зараз близько 70% доходу бізнесу компанія генерує від експорту продукції, а 30% — за рахунок внутрішнього ринку. Споживання сталі поступово відновлюється в тому числі завдяки інфраструктурним проєктам, в яких Метінвест має сильну експертизу та є постачальником сталі.
Він додав, що проти 2021 року компанія значно скоротила інвестиції, зосередившись на підтримці поточної діяльності та реалізуючи невеликі інвестпроєкти у сфері генерації енергії та виробництва.
«Проте наша стратегія не змінилася — бути виробником і постачальником високоякісної залізорудної сировини та сталі з низькими викидами. Адже нові технології виробництва низьковуглецевої сталі потребують саме такої руди, а Україна тут має перевагу завдяки значним запасам і потенціалу для їх видобутку та збагачення», — сказав Володимир Жуков.
За його словами, щоб відновити продуктову лінійку, якої бракує після втрати маріупольських комбінатів, компанії знадобляться додаткові сталеплавильні та прокатні потужності. «Реалізація цих планів значною мірою залежатиме від того, наскільки успішно нам вдасться зберегти нинішні обсяги виробництва», — зазначив директор з маркетингу Метінвесту.
Серед викликів для такої експортоорієнтованої компанії, як Метінвест, він виділив численні обмежувальні заходи, які впроваджуються у світі, зокрема в Європі, для підтримки місцевих виробників.
«Введено CBAM, який набуде повної чинності з 1 січня 2026 року. Ми маємо бути готовими, щоб уникнути його негативних наслідків. У цьому контексті міжнародна співпраця та участь глобальної спільноти, яка працює над цим питанням, є надзвичайно важливими», — сказав Володимир Жуков.
На його думку, щоб Україна могла отримати максимальну цінність від запасів руди через виробництво продукції з високою доданою вартістю, потрібна міжнародна співпраця у сфері інвестування та фінансування, а також підтримка в зупиненні агресора.
«Хоча проти росії діють економічні санкції, на жаль, існують винятки, які дають змогу продавати сталь до Євросоюзу. Доходи від цього надходять до бюджету агресора та фінансують війну. Саме тут міжнародна спільнота має відіграти головну роль», — додав Володимир Жуков.
Директор з маркетингу Метінвесту також поділився досвідом компанії із залучення фінансування під час війни. За його словами, визначальним чинником є вартість фінансування, яка залишається високою через країновий ризик і, відповідно, підвищені відсоткові ставки. Міжнародна співпраця допомагає знаходити рішення та інструменти для забезпечення доступніших кредитних ставок.
«Цього року ми залучили фінансування для одного з проєктів, який реалізуємо спільно з фінським постачальником обладнання. Кошти отримані через фінське експортно-кредитне агентство. Це чудовий приклад міжнародної співпраці, який має значний потенціал для масштабування», — сказав Володимир Жуков.
Водночас міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев зазначив, що одним із інструментів зменшення країнового ризику є страхування воєнних загроз. У парламенті вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає створення агентства, що компенсуватиме витрати на таке страхування через глобальних перестраховиків для компаній, які працюють в Україні.
«Перше — це велика програма страхування воєнних ризиків. Друге — доступне кредитування, де держава компенсує частину відсоткової ставки. Ми працюємо з міжнародними партнерами, щоб розширити цей механізм і охопити якомога більше галузей. Третій напрям — підтримка регіонів, розташованих ближче до лінії фронту. Тут важливо надати початковий капітал у формі інвестицій, створювати фонди для зменшення інвестиційних ризиків або надавати гранти компаніям. Це допоможе відновити їхню базу активів, залучити додаткові кредити та запустити новий етап зростання», — сказав Олексій Соболєв.